Є такий неминучий тип політичного оглядача — сторонній обиватель. Він і не винний — просто ніщо про політику не дається йому знати. З мене, наперед скажу, теж обиватель, але не сторонній, а свій, не політично оглядовий. Сторонній обиватель у політичному розумінні ніякого, крім емоційного, интелекту не має. Й не може мати, бо йнакше в політику доведеться интелектуально лізти, а він (вона, воно), бач, гидує.
І не сторонній з його спостерігач, а сторонній дріманний стежич: коли хоче, спить, а коли бажає, політикує. Щасливий! На його не чинять тиску, замахів, зрадецьких заходів. Йому всі прагнуть догодити — й неколи не зможуть. І не треба.
Немає коментарів:
Дописати коментар