Київске метро хоче научати дорогих киян української мови. Що й казати, похвальний щирий замір послужити просьвіті. Слід сказати, що аж метровий штучний интелект навчає столичан, як той мовляв, абекватно: це-б-то апелює до урбанізованих континґентів, маркованих позалексикографічною перцепцією семантичних масивів. А кажучи спроста... Я собі вже про такий випадок і примовку склав: ідійоте, рібний брате, дозволь тебе запитати!
От, здається простісіньке для чоловічка запитаннячко: хто така "краля"? Варіянти: 1) лялька; 2) "красива" жінка; 3) лялька; 4) господиня; 5) королева. Я люблю краль, хоч і не так, як колись, тому зразу здвогадався, вважаючи всенародній потяг до слова "красивый" (бо так по московській) намісць гарний, гожий і хороший, — зараз тобі здогадався, що мається на увазі "красивая женщина". Дак а "королева"? Хіба вона не так у нас у шахах називається? Та й на троні, як доведеться. А "дама" в картах? По нашому краля. Чи не можна назвати кралею й ляльку, й де-яку звабливу господиньку? По метровому виходить, що ні. Пізнавай українське — мова, трясця твоїй матері!
За гожого вже згадали. Але й тут 3 варіянти: 1) "підходящий"; 2) гарний (sic!); 3) бідний (?). Я-б того вже "підходящого" радніше назвав підхожим, підхідним чи прикладним, але хто мене питає? Он "підходящого" вже сам товариш ШИ вже не креслить крівавим. — "підходящий", та й вже! По вкраїнських словниках можна розшукати "гожого в значінні "годный", "нужный", "приличный", "пристойный". Хіба воно не підхоже?
А от іще слово — "мешти". Чували, кияне? От і я не чував — від українців се-б-то. У поляків є meszty, але-ж воно не взуття, як уважає метро, а черевики. Щоб сплутати бідних киян метро ще глузливо пропонує "шорти", "штани" й "шкарпетки". Все на "ш" — ич яке метикувате!
А от іще слово — "мешти". Чували, кияне? От і я не чував — від українців се-б-то. У поляків є meszty, але-ж воно не взуття, як уважає метро, а черевики. Щоб сплутати бідних киян метро ще глузливо пропонує "шорти", "штани" й "шкарпетки". Все на "ш" — ич яке метикувате!
Після такого хмиз — "сухі гілки", а не бур'ян, насіння чи зелене листя, хист — "здібності", а не фокус (який?) і не хитрість; птах боцюн-боцян, що він не дятел, не орел і не яструб; і, нарешті стяг — не стяжка, замок і навіть банер, і блаватний (волошковий, сокирковий, а не тільки васильковий, як у метра) колір здадуться лексикоманові золотохвондовими, просто таки лексикограхвічними.
Спитуйся, метро, намагайся! Чи не вийде колись і повчити.
