Переступ і суд за його не мають спільного часу, ні простору. Вони єднаються тільки в сьвідомості. Це зветься совість, як хто має. Тому натуральному чоловікові, вчиняючи, не спадає на думку разом і судити себе. З геройством іде діло на переверт: не має втямлення того, що подвиг і слава пов'язані тільки в думці, тій, що нею знов багатіє натуральний чоловік. Але навіть переможна звитяга нічого героєві не обіцяє. Герой іде на самозречення, а то й самопокору.
Немає коментарів:
Дописати коментар