Ошатність у мові — то, звісно, й дендизм, прибірність, виборність, таке сьвідоме підпанство, не-хлопство, не-мужицтво. А хіба-ж не з того таки раннього ХІХ ст. й уся наша культурна кляса? Квітчина мова, приміром, — по народньому здорова й по театральному парадова, обарвлена. Отак і виходить етальон, нормальний взірець Кропивницького.
Немає коментарів:
Дописати коментар