Щойно бачив, як високо в небі, просто над нашим замком, збивалися в зграю мандрівні птахи, щоб летіти разом у демократичні краї. Наче ті вкраїнці, що ладнають ключа відімкнути в леті таємного західнього замка.
А під замком сиділи напахчені недолею зайдисьвіти й п'яно кляли плаз безкрилого свого життя.
А під замком сиділи напахчені недолею зайдисьвіти й п'яно кляли плаз безкрилого свого життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар