Чути кожному

 Дуже зчаста говориться: "я тебе чую", "ми вас почули". Колись уважалося, що як неглуха людина дивиться просто тобі в вічі й мовчить, поки ти говориш, то вона й почує. Насувається сумнів, підставний сумнів, то треба сказати ще й припечатати: чую-чую.
Колись казали: "я тебе слухаю". І якось вірилося.
А, почувши, ще треба й зрозуміти. Тому лунає: "я зрозумів". Сказати "ясно" вже занадто мало. Якось воно безособово. А кому ясно, агов, хто розпишеться?!
І справді: мало що почуто, мало що з'ясовано.