Яке гарне слово — "ніколиться": мені ніколиться, вам ніколиться, всім ніколиться. То-б-то так багато всього діється-чиниться, що ніколи й угору глянуть, — купа часу, скупчена виром подій.
Але все більше чуєш: "нема часу", немає, зник. Сядеш бездільно посеред сьвяткового дня, складеш руки в порожнечі, в самоті, глянеш угору — ні, нема часу, ніде нема...
Немає коментарів:
Дописати коментар