Баль привидів

 Україна, як Попелюшка, прибула балювати. Приїхала просто — в гарбузі, мишами приїхала, зо щуром-машталіром. І лахи ті, що коло роботи була, чорнісінькі.
Фея обіцяла зажидати коло воріт. Але щось не склалося.
Україна однак іде на европейський баль, викрешуючи іскри, кришачи кришталеві черевички (як у самої цариці!).
Ґотицький замок повен блідими, але не схвильованими гостями. Чудова музика, рухи менуету — тонкі, як павуть на лицях і руках. Ніч попереду й дванадцята ніколи не вдарить — трохи занадто пізно.