Ото начитаєшся авантурних історій з життя вкраїнської культурної кляси ХХ ст. — й починаєш почуватися, ніби на нудистському пляжі в Парижі, заснованому (пляжі, а не Парижі) від совіцького вивідача маляря Глущенка та пацихвистого-соціялистого письменника Винниченка. Після всього того, що сталося з ненькою-Вкраїною бурхливих 20-х двадцятого-ж століття, справді тільки нудистського пляжу бракувало: олійний імпресійонізм і словесні пов'язі.
А в Парижі ми й досі як голі.
Немає коментарів:
Дописати коментар