субота, 11 червня 2016 р.

З голосу Панового

 Слухаючи маму, заплющив очі й раптом почув той самий голос, що й над колискою. Голос іще без образу й без слів. Про що воно? Таж про любов.
Голос вічний звіститель любови. Навіть Бога ми знаємо тілько з голосу. Сперечаємося за образ, за слова  дурні дорослі!
Тільки з голосу Панового знаємо все.

Немає коментарів:

Дописати коментар