Узавтра в західніх християн нагодяться всі сьвяті, мученики й праведники західнього сьвіту. А ниньки можна трохи той, поки не бачать. Дожидають чистих біси, чують уже близький їхній надхід і казяться, показують себе в усій бридоті.
Західній сьвіт того вже давно не бачить. А може просто слушність має старий православний календар: иньшого дня сьвяті прибувають, иньшого вечора біси дуріють. Проїхали, як то кажуть.
Але звичай з розкошів навісніти таки лишився. Намастиш мармизу всяким паскудством, уберешся в відьомські лахи, приліпиш багряні роги до безжурної голови — й забавляєшся. Бо знаєш, що ніхто не прийде, крім твоїх приятельчуків. Ані бісам ти не треба, ані сьвятим... А тут хтось щось продасть, а хтось трохи купить — і рушає приспане життє, бадьориться історія.
То в західніх християн, а ми-ж чого? Випий чарку, поринь у нутрощі свої, там усе побачиш — ось наш давній звичай. Як-що не розвиднілося, перехили ще чарчину. Як стане самотньо всередині, увімкни телескриню, потім вулицею походи. Побачиш, що й на твоїй вулиці Гальовини. І хіба-ж тільки нині? Вважай: що-днини й що-години...
Західній сьвіт того вже давно не бачить. А може просто слушність має старий православний календар: иньшого дня сьвяті прибувають, иньшого вечора біси дуріють. Проїхали, як то кажуть.
Але звичай з розкошів навісніти таки лишився. Намастиш мармизу всяким паскудством, уберешся в відьомські лахи, приліпиш багряні роги до безжурної голови — й забавляєшся. Бо знаєш, що ніхто не прийде, крім твоїх приятельчуків. Ані бісам ти не треба, ані сьвятим... А тут хтось щось продасть, а хтось трохи купить — і рушає приспане життє, бадьориться історія.
То в західніх християн, а ми-ж чого? Випий чарку, поринь у нутрощі свої, там усе побачиш — ось наш давній звичай. Як-що не розвиднілося, перехили ще чарчину. Як стане самотньо всередині, увімкни телескриню, потім вулицею походи. Побачиш, що й на твоїй вулиці Гальовини. І хіба-ж тільки нині? Вважай: що-днини й що-години...
Немає коментарів:
Дописати коментар