Перекупка на базарі (там можна здибатися й з двома вищими осьвітами в одній особі) сказала впевнено:
— Нашої мови ні Ви, ні я до ладу не знаємо. Наша мова важка. Бідні наші діти, що мусять її вчити.
Таки важка, тому й дають дітвакам носити за плечима необтяжливого суржика чи легку, як монґольф'єр, чужу мову. Не що давно зустрів у сьвятошинському парку бабусю з онуком. Вони говорили... поправною вкраїнською мовою! Я був такий заскочений, що мало не почав дорогих земляків за поли хапати!..
А над отакими нами синястим осіннім небом пролітала у вирій повітряна фльота окрилених чужою й не обтяжених своєю наукою мандрівних птахів. Усі в сорочках і з срібними ложками в дзюбах...
— Нашої мови ні Ви, ні я до ладу не знаємо. Наша мова важка. Бідні наші діти, що мусять її вчити.
Таки важка, тому й дають дітвакам носити за плечима необтяжливого суржика чи легку, як монґольф'єр, чужу мову. Не що давно зустрів у сьвятошинському парку бабусю з онуком. Вони говорили... поправною вкраїнською мовою! Я був такий заскочений, що мало не почав дорогих земляків за поли хапати!..
А над отакими нами синястим осіннім небом пролітала у вирій повітряна фльота окрилених чужою й не обтяжених своєю наукою мандрівних птахів. Усі в сорочках і з срібними ложками в дзюбах...
Немає коментарів:
Дописати коментар