Естетика колись новорічно-різдвяної, а тепер різдвяно-новорічної, ялинки в мене — рудимент дитинства: як-що родина довіряє мені її прикрасити (бо самій ліньки), я навішую на зелене гілля всі цілі прикраси, пильнуючи тільки, щоб одна барва не зливалася в пляму, а якось розподілялася поміж инакшими. Й іще конче має бути "дощик" поверх усього того. Пильні студії з історії образотворчого мистецтва ніяк не можуть мені вплинути на немовлячий ялинковий смак. Старша подивлися на всю ту "красу", вже мавши на поготові здіймальний телехвона й тільки й промовила: "Якась вона в тебе... неинстаґрамна..."
Немає коментарів:
Дописати коментар