Треба плекати патрійотизм, а людям забракло патрії: стало сухо, як автівці на пальне посеред незнайомої життьової дороги. То вже стало й озирається: яке їхало, яке здибало? Нема кому вилізти з шляхових корчів і гукнути на мандрованих: а ось тутечки ми, свої! Свої, однак, десь є — просто заскочені, з великими, загальнолюдськи розплющеними очима.
Немає коментарів:
Дописати коментар