Яблунька низенько, ніби аж соромливо, схилилася-присіла над своїми безталанними овочами; затуляє зеленими руками, накриває зеленим подолом ті діти, що перед нею червивіють-загнивають, розлягшись, закинувши голови з тими дірками-доганами, наче невтишимими очима: "Де наша плідна будучина?"
Немає коментарів:
Дописати коментар