"Коли люде позбавлені чеснот, їм залишається тільки заздрити, додаючи до природнього нещастя нове, створене від самої людини, то-б-то грішність душі під впливом звички." Виходить гріх — то звичка заздрити на чесноти, заздрити з "пустки замісць серця". І чи буде порятунок із тої пустки? Ніяк того не можна знати. А вірити й сподіватися можна. З любов'ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар