Великий розгін

 "Солодка миру убогість є мати,

Як зайвих у домі речей не видати,

Де не завадить ні страх снові швидко,

Ні похіть гидка."

От, поетики, вчіться, як віршами писать! Треба десь у ногах повісити, щоб із голови читати. Зайвих речей таки не видати, принаймні тих, що викинути шкода. Зате вже страх і похіть аж конем гуляють, що розгін великий.