Їхав оце знов на метрі, то якийсь дядько, приблизно мій перевесник, аж задивився на мою барвисту краватку, мідяного кольору плисові штані, жовто-гарячі ботики. Лукавенько так задивився, трохи аж налазливо. Сам він був убраний атлетом: кругле черевце заправлене в міхурчасті спортові підштанки. То я вже йому поглядом, очима кажу: "Який із тебе атлет, то вже село бачить, а чи з мене прохвесор чи ні — то ще хтозна. Дак я ще собі поприкидаюся, повеличаюся."
Немає коментарів:
Дописати коментар