Київська ювілерна хвабрика "Столична" позавішувала всеньке метро ахвішками, де в неї молодиця, кае: "Вільна, красива, незалежна." Ну, даймо ще й на теє, що розділові знаки вже я втулив, для годиться. Не в тому, одначе, річ. Хоч і гарна, як намальована, а не вільна, не незалежна. Не вільна й не незалежна від налоги мови московської. У нас-же теперечки як? Коли врочисто, про драму — буде "красиве", а для кумедії, сьміховини — пишуть "красіва". А як уписати "вільна-красна-незалежна" чи "вільна-гожа-незалежна", чи "вільна-хороша-незалежна", то чи второпають уродливі? "Я знав, що є в нас у селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща." А ще знав, що маємо красовитих, красітних — і чого там тільки нема, бо краси-ж багато, як тілесної, як і словесної! Навіть слово "красивий" десь можна по словниках одшукати. Але чого ті прихильники красного-гарного роду тільки його й знають, тільки через його й сьміються з "красівого" яко непоправного! Ні, земляцтво, й доладні ви в нас, і зличні, й надобні геть усі, а все залежні.
Немає коментарів:
Дописати коментар