А чи замислювалися ви, що "суть" — то закаменіле "бути", закаменіле в третій особі множини? А "бути", як і всякий інфінітив, — то закаменілий родовій відмінок якоїсь "бути"? Не дурно-ж инхвинитив у нас віддавна зоветься дієйменник.
А як ви про те не замислювалися, то замисліться над тим, як узагалі можна мислити, не всьвідомлюєчи імени, що стає чином, і чину, що робиться іменем.
Немає коментарів:
Дописати коментар