З ним говориш, як із гніздом диких бджіл: одразу виліта рій, гудуть кругом, кусають куди-попадя, не знаєш де хоч ту голову заховати. Думаєш собі: "Ну, дарма, десь-то мається бути медові, лісовому, цілющому!" А нема цілющого ані трошки. Самі здорові повиїдали. Бо здичавілі, хоч і бджоли.
Немає коментарів:
Дописати коментар