Тьма й темінь часу

 Коли людство мірялося, ще замолоду, в'явити незліченність, то бачило темний рій, хмару-хмарою — так, що аж тьму. Потім виявилося, що тьма — то тільки тисяча, й поклали вважати тисячу за безлік. Далі сказали: ну, тисяча й одна. Й усі зразу втямили, до чого то воно.
От і я серік поклав собі створити безліч дописів — ну, тисяча й один. Тяжко працював і домігся. Т'але з тисяча першим вискочив і другий, і як стій показалася близька скінченність — і рокові, й часові. Тисяча скількісь — і на тому квит.
Ні, таки не дається нам та сила-силенна.