Колись, іще за СССР, щирі й обдровані письменники писали були "в шухляду": їх мусіли, т'але не хотіли дрюкувати та видавати. Перед тим Гнат Хоткевич писав до цілої літеральної скрині: він спершу не встигав усього видавати, а далі теж не хотіли. І його не схотіли кінець-кінцем. І скриня його пропала. Та то сумна оповідка.
От я пишу в кабінет, як колись майстрували: там не одна, а багато шухлядок. Є між ними й потайні: там те, що подумки нотую. Теж щиро й обдаровано, т'але ніхто вже не мусить мене дрюкувати та видавати. І ще слава Богу, що не замкнений я до Гнатової скрині, а маю персональний кабінет.
От я пишу в кабінет, як колись майстрували: там не одна, а багато шухлядок. Є між ними й потайні: там те, що подумки нотую. Теж щиро й обдаровано, т'але ніхто вже не мусить мене дрюкувати та видавати. І ще слава Богу, що не замкнений я до Гнатової скрині, а маю персональний кабінет.
Немає коментарів:
Дописати коментар