У проскурівський хвілармонії гарно, затишно й хоч рясно на людей, а таки холодно, вітріє, бо ще трохи зима. Виступає компоніст Мельник. Йому оце 70, але він і досі найшвидший піяніст, а Мельникова музика так і зветься "плинна" — як вода на млинове колесо. Його мистецький універсал називається, звісно-ж, "Млин". "Млинові" передує десятихвилинна передмова — меле Мельник. А далі вже потроху зачинає перемелювати своє й сам "Млин" — 35 хвилиночок плинної музики.
Чоловік — то млин. Життя — то млин. Сьвіт — то млин. Я так і знав. І дуже згоден. Я й сам напів Мельник. Але поки що досліджую другу половину.
Бо злі люде кажуть, буцім то все — швидке арпеджіо: й життя, й "Млин" і сам Мельник. Важко щось і на те заперечити — ну, дуже вже швидке арпеджіо!
Чоловік — то млин. Життя — то млин. Сьвіт — то млин. Я так і знав. І дуже згоден. Я й сам напів Мельник. Але поки що досліджую другу половину.
Бо злі люде кажуть, буцім то все — швидке арпеджіо: й життя, й "Млин" і сам Мельник. Важко щось і на те заперечити — ну, дуже вже швидке арпеджіо!
Немає коментарів:
Дописати коментар