З нераннього ранку бачив, як сивенький як голуб дідусенько дибав із риболовлі. З вудкою, зряджений, перуанським бриликом, мов грибочок, накритий. Тільки що ледве видирається крутенькими сходами, вже йому незмога. Та й риболовля та була на Голосіївських ставках, де й горобцеві по коліна.
Такий похилий, уже не вічний, а й він іще хоче по чоловічому взяти душу в якоїсь, хоч труєної містом, а таки непродажної рибці.
Такий похилий, уже не вічний, а й він іще хоче по чоловічому взяти душу в якоїсь, хоч труєної містом, а таки непродажної рибці.
Немає коментарів:
Дописати коментар