Ми журимося тим, що перекладництво як фах скоро загине. Журитися не слід: перекладництво вже вмерло, хоч і не лягло до ями. Бо всі тепер тлумачі, й кожне безхитро оздоблює тлумачення собою. Просто не кожне готове безпосередньо пити саму-но чужу кров. Тому ми досі ходимо межи рештою тлумачів, і будемо невмерлими ще довго-довго.
Ну, хіба-ж то не романтично?
Ну, хіба-ж то не романтично?
Немає коментарів:
Дописати коментар