Нині малий Тиміш (має п'ять рочків) ходив до церкви на Прощену неділю. Як він сам мовляє, ходив туди, де "мій сьвятий" (сам настоятель — його хрещений). Досхочу наївся проскурок, а тут благословили надворі частуватися заговинними млинцями намісць українських варених сирників, звичайних при такій урочистій оказії. Поглянувши на негайно захололі млинці, Тиміш на всю притомну громаду "озвучив пропозицію":
— Тату, ходімо до ресторації!
— Тату, ходімо до ресторації!
Немає коментарів:
Дописати коментар