На Великдень до церкви чи ходили, чи не ходили, а на Проводи на кладовищі всі були. Бо знали: наші мерці шанували Великдень, то хай попразникують! Наша вся родина колись ходила так на Берківці.
Рідний брат моєї бабусі Анастасій Дашківський любив довшенько посидіти коло могилки своєї матері Ганни. (Батькова могила десь тихенько заросла й запалася в Архангельській землі. Але там, слава Богу, нікого з наших більше не лишилося.) Бувало так, що всі вже зібралися й пішли, а зістарений син собі й далі сидить, зігнувшись.
— Дядьку Стасю, та ходіть-же, що ви там робите?
— Я звикаю...
Рідний брат моєї бабусі Анастасій Дашківський любив довшенько посидіти коло могилки своєї матері Ганни. (Батькова могила десь тихенько заросла й запалася в Архангельській землі. Але там, слава Богу, нікого з наших більше не лишилося.) Бувало так, що всі вже зібралися й пішли, а зістарений син собі й далі сидить, зігнувшись.
— Дядьку Стасю, та ходіть-же, що ви там робите?
— Я звикаю...
Немає коментарів:
Дописати коментар