Східньо-сусідня, а разом із тим крайньо-европейська країна додала нам європейськости, подарувавши до слова безцінного звука — "й". Ще з давнього давна мали ми від греків слово "Европа" й похідні й по своєму пишалися тим. Але щось тулитися до Европи було й шерстко, й цупко. Навіть спати коло Европи, як ми були пробували, й на м'яко постеленому було твердо. Що-ж, голому й на сіні мулько.
Коли-ж европейські листи почали прибувати до нас тільки з московською поштою, задумалися: мо, зайотуватися? Як не можна в двері, то хоч городами?
І от тепер ми, Україна, європейська нація. Величаємося, в самому "Євробаченні" вже двічі перемогли. Але чи справді придався нам той йотик, данайський souvenir? "Може в данайців без зради дари?"
Коли-ж европейські листи почали прибувати до нас тільки з московською поштою, задумалися: мо, зайотуватися? Як не можна в двері, то хоч городами?
І от тепер ми, Україна, європейська нація. Величаємося, в самому "Євробаченні" вже двічі перемогли. Але чи справді придався нам той йотик, данайський souvenir? "Може в данайців без зради дари?"
Немає коментарів:
Дописати коментар