Людина цілий вік збирає відламки істини, щоб іскласти з них своє сьвічадо премудрости. Та люстрова мозаїка раз-у-раз виставляється перед сьвітом, щоб той подивився на своє дзюбате лице.
А сьвіт стромляє пучки в незасклені дірки та й регочеться.
А сьвіт стромляє пучки в незасклені дірки та й регочеться.
Немає коментарів:
Дописати коментар