Зима — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема що

 Як християнин я вже не маю чого сказати nec urbi, nec orbi — давно все сказано, і не від мене. В цьому розумінні я вже віддавна вподобав собі старовірів: вони сотні років тому відбилися від сьвіту, а тепер і сам сьвіт од них одкаснувся.
Усіх роздрочують тільки наші позлочувані шапки — їх здалека знати. Наші пости не переважать самохітніх сироїдів з безвірних, наших молитов не чути за суцільним дзижчанням міст.
Наша покора і наша покута — тільки на руку ковінька. Коли проповідуєш на базарі, всі гадають, що ти ходиш з довгою рукою і живеш ласкавим хлібом.
Не мені казати, не сьвітові слухати...