Читаю оце "Темноту" Самчукову й сам собі гадаю: звідки темнота, в чому тут річ? А річ тут у совісті, сама совість тут річ. Бо ту річ можна не то що втратити, а нароком десь лишити в людному місці й геть забути за її істнування. То вже було колись, і знову є.
Отак неприсудною й невсудною робиться люба наша "нормальність".
Отак неприсудною й невсудною робиться люба наша "нормальність".
Немає коментарів:
Дописати коментар