Наше бойовище

Потрібен нам у мові дух лицарський, але не крижаків, а козаків нам треба. Бо нахопиться зненацька панцерований лицар на московського списа — й гепнеться, щоб уже й не підвестись. Крижаний побій пригадуєте, на Чудському озері? Ото-ж бо й воно! На правду сказати, де-які наші геть безвідповідальні історики сьміють стверджувати, що там не було нічого, на тому озері. Мовляв, з тевтонських обладунків не знайщли й шруба. А в мові воно завсіди так: з коня впало — й невідомо де лежить.
Ні, треба легкого стрільця-козака. І щоб по землі ходив. Тицьнув-стрельнув неприятеля, влучив чи не влучив, а таки відскочив, заліг — і далі побіг.