Пів життя присьвятивши я вивченню концепції smart casual, а далі business casual, домігся таки певних задовільних результатів. Родина моя загалом беручи, интелиґентна, можна сказати культурна, т'але лахів було не гурт і розкладалися вони на три категорії: сьвятне (й тому гарне), про будень і на город. Тому на місці haute cuture у мене первітно зяяла розвернена, зівуща прогалина. То вже довдилося надолуживати.
Й от запрошує мене конхверенція з вимогою вбратися в business casual. Яко мога причепурившись, запхавши в чамайдан надмір одягу, привізся я на той уже захід. І що-ж бачу межи учасниками? Болотяного кольору сорочиська на випустку, приношені ковбойські штанята й кросівки без ніякої взувної, шануючи слухи ваші, альтернативи! Виходить, мій залізничний потяг прибув учасно, а культурний — давно потяг. Трвайте, люде добрі, як воно в вас таке про сьвято, то що-ж ви в будень на себе цупите? А тоді на город?
Немає коментарів:
Дописати коментар