Викликаю таксівку — аж на, як мені вимовляється, Бровар-і. Операторка лагідно перепитує: "Бровар-и? Лізу до Голосковича — й таки так, "село Бровари". А чого, питається? Бровар, а ще не що давно "броварь", має законну множину "броварі". То чого те село виламується?
А виявляється, що то не село, а наша мова так комизиться: крім броваря, був іще "бровар" — так сама варня називалася. То, виходить, і справді "Бровари". А чого тоді не "Бровари"? Бо це як "прапор — прапори"?
Немає коментарів:
Дописати коментар