За небіжчика СССРа було таке гасло: "Партія — розум, честь і совість нашої доби!" Яка партія? Ну, тоді всі знали, що в цілому тільки одна тямуща, чесна й совісна частина, а решта цілого в розумінні тями, шаноби й сумління — геть безстороння. Ну, гаразд, а скільки триває доба, ба навіть епоха, що до неї тільки й прикладаються оті партійні розум, честь і совість? Гадалося, що сьвітитиме довго, як сонце. Та не так сталося, як гадалося.
Й ото тепер дуже стала в пригоді саме добова партійна совість: дасть Бог день, дасть і сьому клепку в голову й шануватися поможе, й совісним буть. А як день перестане, — новий розум май, нову доброчесність дбай і совісність. Зручно, аж за край!
Немає коментарів:
Дописати коментар