Журна доба! Як відчувається в ній сьвітова провинність — навіть крізь дощову й зелену сьвіжість ніби трохи й пахне, а вже що гримить, то гримить Божий гнів. І ці листочки, чую, впадуть, як ми давно впали. Але не всохне на землі й у небі Його вода.
Немає коментарів:
Дописати коментар