"Не проси дощу, за приказкою, проси врожаю: буває, що й дощ шкодить родючості." Нашій родючості, боюся, вже ніщо не зашкодить — ні дощ, ні посуха. А просити врожаю треба: такі ми гарні, такі добрячі — то й що з того, що не плодючі? А життя тим часом пришвидшилося-прискорилося: врожаю треба зараз, а не тепер. Чи не посиплеться градом манна на народ? Нам, власне, треба що манна посипалася не градом, а народом.
Немає коментарів:
Дописати коментар