От іще одне не по заслузі забуте слово. А яке-ж потрібне! У вузькому розумінні — це та частина пожежної справи, що настає, коли вже загорілося. А в ширшому — ціле суспільне наше явище. Українці звично кажуть: "Та хай воно горить!" І горить у нас усе, горить у нас кругом. А поки не загорілося, то й нема нічого: не дзвонять, не викликають, не виїздять. І щаслива тая цяточка, що ще не горіла й поки ще не горить: заглиблена вона в нірвані блаженного небуття.
Немає коментарів:
Дописати коментар