Хто високо сідає, той низько сідає. Так і про всеньке життя сказати можна. Бо з високости орлячого лету так дуже видно мализну мети. Й далі вже на ґрунті бачиш: то був жалюгідний ховрашок. Він бігав у своїх справах — і ніколи, як то кажуть ховрахи, було й угору глянуть. Та й що там угорі? Якийсь великий нечистий птах пазурями до землян.
Орел іще злетить і побачить схожі на солодощі, та не їстовні хмари. А долом пропливають ідеальні нумери: 11, 22, 33 і навіть 44. Такі гарні вони згори, на вилеті. Аж силкуєшся пригадати, що такого знаменного було в тій нумеровій красі, що позначили оті мальовані верстви?
Немає коментарів:
Дописати коментар