"Мина Мазайло" — кумедія, але зачарована якась, вічна, не можем її відбути. Нема там зайвих дійових людей і нікого там не бракує. Можна без кінця дивитися ту кумедію, безрадісно впізнаючи себе, своїх, своє. Посьміялися, але не розпрощалися. Ніби повторний сон.
І тільки пригадується "Сон (кумедія)" ще передніший. У всякого своя доля — у нас така.
Немає коментарів:
Дописати коментар