Без одбивку

Днями бачив кешенькового майстра в метрі. "Діло робив" - така вже там праця. Огинатися коло вишуканих паній, горнутися, обіймати, цупити. Але панія трапилася завзята, грізно крикнула: "Гамана віддай!". Він і гупнув тим портмонетом об підлогу: працює сам, нема кому речей передати.
Скривив уродливе лице, блимнув лускатими очима. Гарніший за мене, молодший за мене, ошатніший за мене. Білявий, статечний, високий та стрункий. Ще й на бороді ямка - то ви вже вгадали. Йому такому хочеться вірити більше, ніж власному відбивкові в дзеркалі. Але вони такі в дзеркалах не відбиваються.