Сидю, перекладаю розкидливе задебілення, й гірко-важко, аж чорно, ніби Дубинський чужим, журюся своїм нездалим виконавством. Ну, чого я такий упатентований невіглас, що під гуманітарно-творчою личиною ледве ховає тяжкі догани ядучого неуцтва? Чому я не Сокіл, га?... Гаразд, чого не Сич? Чи то пак, чому не Козуб? Хоча, задається, козуби самі не літають...
Немає коментарів:
Дописати коментар