Універсальна концепція гнучоїдства

Дуже гарне слово знайшлося в ангелянській мові - flexitarian. Варте воно уваги тутешніх православних. Подумайте: в нас пів року пости (от і тепер Петрівка-голодівка), а потім знов м'ясниці. Що ми їмо й коли - тільки календар зна. І то не всякий, а лише тутешній православний. І як пояснити нетутешнім чи неправославним, як це ми так харчимося? І тут, наче з гурту танцюристів ансамблю Вірського чи Верьовки гопки вискакує flexitarian. Це по нашому, відай, буде гнучоїд. Їм, бач, усячину, але з поважних причин.
І те гнучоїдство можна значінням поширити на багато що. Багацько в нас скрізь гнучоїдства. І воно тепер може підставно запевняти всяких вередіїв, що теж не всеїд, а флексітар'янець.