На службі в України

 Пригадуєте, як у кінці івченківської "Пропалої грамоти" Іван Миколайчук садовить на коня малого козаченка, пускає чвалем у сьвіт, наказуючи: "Людям служи!"? "Україні служи!" сказати було не можна, бо крамола воно.
Тепер-же саме час пригадати, що Вкраїна — то люде, й що-разу, як ми називаємо сьвяте її ім'я, то людей маєм на увазі.