Що сьогодні за день? А то все сьвята та сьвята, без кінця і краю! Хто відповість?
Маю на видноті, на похваті "Вкраїнського щорічника" (чомусь не "щоденника") — то він мені підказує: "День АР Крим". Як той мовляв, сьвяткуймо разом!
А що таке "АР"? Автономна республіка — се-б-то край одрубного народовладдя. Відрубного — то це так, а чи народовладдя справді? Влада народу тепера така: час від часу вигукати рідною мовою "йо-майо" та "йо-пе-ре-се-те".
Два роки тому, 20-го січня 2014 року, на Майдан невпроханно насувалося 22-е, малося згинути першим людям, але Крим іще ніби був наш — ну... ще не "Крымнаш". Але дуже встрахнулися в Криму — автономно так, народовладно. День АР Крим, одно слово.
З усім тим, кримські колишні вкраїнці, а тепер московці, коли не коли навертаються до Трускавця, самого серця грізного краю, де кублиться прикра небезпека, що змусила була їх похіпко відрубатися від неньки-Вкраїни; частуються "Нафтусею" та "Марусею"; ніде й ніяк не силують себе до галицької мови; небоязко минають чесня страшному свому "катові" Степанові Бандері; а місцевому людові поблажливо пояснюють:"Ведь Вы же понимаете: намъ безъ Россіи никакъ!". І люд розуміє, тямущий він там, той люд.
А що почувається Вкраїні цієї днини? Та так — фантомні болі...
Маю на видноті, на похваті "Вкраїнського щорічника" (чомусь не "щоденника") — то він мені підказує: "День АР Крим". Як той мовляв, сьвяткуймо разом!
А що таке "АР"? Автономна республіка — се-б-то край одрубного народовладдя. Відрубного — то це так, а чи народовладдя справді? Влада народу тепера така: час від часу вигукати рідною мовою "йо-майо" та "йо-пе-ре-се-те".
Два роки тому, 20-го січня 2014 року, на Майдан невпроханно насувалося 22-е, малося згинути першим людям, але Крим іще ніби був наш — ну... ще не "Крымнаш". Але дуже встрахнулися в Криму — автономно так, народовладно. День АР Крим, одно слово.
З усім тим, кримські колишні вкраїнці, а тепер московці, коли не коли навертаються до Трускавця, самого серця грізного краю, де кублиться прикра небезпека, що змусила була їх похіпко відрубатися від неньки-Вкраїни; частуються "Нафтусею" та "Марусею"; ніде й ніяк не силують себе до галицької мови; небоязко минають чесня страшному свому "катові" Степанові Бандері; а місцевому людові поблажливо пояснюють:"Ведь Вы же понимаете: намъ безъ Россіи никакъ!". І люд розуміє, тямущий він там, той люд.
А що почувається Вкраїні цієї днини? Та так — фантомні болі...
Немає коментарів:
Дописати коментар