Замість куль і шабель у нових діячів стало слово ледаче за зброю

 Колись барокково пишномовна, наша вкраїнська, як мені де-коли ввижається, ся влякає, на коліна клякає тепер посеред тлуму мандрованих, не ріднодумних, але вкраїномовних интеліґентів, що-мить дістаючи то штурхана, то паца по шиї. З палким, гірким, але-ж німим докором дивиться напасникам услід: паничу, я вас за чуба посмичу.
А я, перекладарем бувши, силуюся, коли сила, затулити собою її безголів'я. Все впораємо, уквітчаємо, причапрячимо. Але хоч завершуйте думку, балакаючи, — молю вас, благаю!