Московська мова як уже тільки не називалася в нас: язык Ленина ("Давайте говорить на языке Ленина!"), язык межнационального общения (коли відгриміли гармати), язык регионов (з хрустким українським "г" — як пісок на зубах).
Ет, старовина набридла нам безмежно! Мова-ж, біда, розвивається, мова-ж, біда, оновлюється! Язык соотечественников — он як треба!
А по людському — земляцька мова. Це-ж тихі земляки ховаються за бучними співвітчизниками! А за земляками — ховається земля. Земля, що велично й могутньо гуде мовою Пушкіна, Достоєвського, Некрасова та инчих покійних любителів землі. То чия-ж вона? Своя земля! Навіть, як-що не гуде, а шелестить, — і того досить. Навіть як-що ніхто ніде не гомонить, а тільки тихо ступає тою землею, — починає променитися вона сочувстеннымъ соотечествіемъ. От де рахуба!
Ет, старовина набридла нам безмежно! Мова-ж, біда, розвивається, мова-ж, біда, оновлюється! Язык соотечественников — он як треба!
А по людському — земляцька мова. Це-ж тихі земляки ховаються за бучними співвітчизниками! А за земляками — ховається земля. Земля, що велично й могутньо гуде мовою Пушкіна, Достоєвського, Некрасова та инчих покійних любителів землі. То чия-ж вона? Своя земля! Навіть, як-що не гуде, а шелестить, — і того досить. Навіть як-що ніхто ніде не гомонить, а тільки тихо ступає тою землею, — починає променитися вона сочувстеннымъ соотечествіемъ. От де рахуба!
Немає коментарів:
Дописати коментар