Ув останньому присмеркові Совіцького Союзу їхав я ото якось поночі останнім тролейбусом, що його небіжчик Булат Окуджава в своїй баляді вславив був так сердешне. У сальоні, крім мене, двоє волоцюжок: він і вона. Я не надто дослухався до їхнього матюкливого, безголового варнякання, аж поки жінка несподівано виразно не відтяла:
— Ти — свинюка!
Від такого шляхетного закиду чолов'яга аж розгубився:
— А ти-ж хто? — пробелькотів він.
— А з мене людина була!
— Ти — свинюка!
Від такого шляхетного закиду чолов'яга аж розгубився:
— А ти-ж хто? — пробелькотів він.
— А з мене людина була!
Немає коментарів:
Дописати коментар