Приглядаюся до дуже й дуже домашніх, як ті м'які капці, дівчат. Де-далі, то все більше серед них сколотих, як подушечка для голок. Без того либонь уже й заміж ніхто не візьме. Скривиться не то сам "князь", але й свати: а де наколки — чого-ж не надбала сама чи родина не помогла?
Люблю собі в'являти, як гарні вкраїнські дівчата старим нашим звичаєм у вдовиній хаті збираються на вечорниці, й там одна одній наколюють оті немудрі та щирі візерунки — й кожної старанну голочку знати на подружчиній шкурі.
Немає коментарів:
Дописати коментар